|
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду, якщо це не визначено домовленістю між батьками, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд ураховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, коли розмір аліментів установлюється у твердій грошовій сумі.
Але й у випадку, коли визначений судом розмір аліментів у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, то дитині органами соціального захисту призначається державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка доходу батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації (п. 2 ст. 184 Сімейного кодексу). Індексація проводиться згідно із Законом «Про індексацію грошових доходів населення».
При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Заборгованість за аліментами, присудженими в частці від доходу, визначається на основі фактичного доходу, який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їхнє стягнення.
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із доходу, який він одержує.
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору - судом.
При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Водночас, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Щодо порядку сплати аліментів, то СК України встановлює такі способи:
1. особиста сплата платником аліментів;
2. сплата аліментів за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії;
3. примусове стягнення виконавчою службою за виконавчим написом нотаріуса.
Також Сімейним кодексом України (далі - СК України) передбачено можливості припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям нею права власності на нерухоме майно.
У відповідності до ст. 190 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. В разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її. Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину. За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до ч. 1 цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку з її утримання.
Згідно зі ст. 195 СК України , що регулює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими в частці від заробітку (доходу) така заборгованість визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. У випадку, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості й не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості. Останній спосіб є найскладнішим, оскільки потребує отримання додаткових відомостей про величину середнього заробітку. Оскільки розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом, напевно, саме ці суб’єкти і звертатимуться за такими даними до органів статистики конкретної місцевості.
|
Комментарии (0)