Розрізняють аудит повного пакета фінансової звітності загального призначення (широке коло користувачів) і аудит спеціального призначення. 
          До аудита спеціального призначення можуть відноситися завдання як з обов'язкового, так і з ініціативного аудита.
         Відмінною рисою таких завдань є аудит компонентів фінансової звітності, тобто окремого звіту, конкретних рахунків, елементів рахунків або статей у фінансовій звітності: 

• Аудит Статутного фонду
• Аудит розрахунків з підзвітними особами
• Аудит основних фондів і амортизації
• Аудит розрахунків заробітної плати
• Аудит дебіторської та кредиторської заборгованості (крім розрахунків з бюджетом)
• Аудит товарно-матеріальних цінностей і МШП
• Аудит валютних операцій
• Аудит касових операцій і операцій на рахунках підприємства в національній валюті
• Аудит цінних паперів

        До аудита спеціального призначення відносяться висновки з фінансової звітності для задоволення інформаційних потреб конкретних користувачів, у тому числі й державних регуляторних органів (ДКЦПФР, ДКРРФП, НБУ й інші). Аудит виконання суб'єктом господарювання різних договорів так само відноситься до аудита спеціального призначення.
        Тематичний аудит (аудит спеціального призначення) здійснюється для підтвердження коректності відображення в первинній документації на основі господарських операцій бухгалтерськими записами в облікових регістрах окремих ділянок обліку, правочинності її складання.
        Під час перевірки вивчаються всі необхідні первинні документи методом вибіркового або суцільного контролю (за рішенням аудитора), як для складання достатнього й обґрунтованого уявлення про стан обліку кожної окремої його ділянки. Результати виконаної аудиторської перевірки надаються замовникові у формі аудиторського висновку.
Застосовується тематична аудиторська перевірка в таких випадках: 

• За рішенням засновників або керівників організації, що виникло у процесі господарської діяльності, у випадках непевності в коректності організації й ведення окремих ділянок обліку.
• На вимогу державних контролюючих організацій для обов'язкового надання аудиторського висновку, наприклад, для підтвердження формування статутного фонду акціонерного товариства та ін.
• При складанні актів звірок або вирішенню суперечних питань між контрагентами.
• При проведенні претензійних і позовних робіт, підготовці позовної заяви з метою передачі до суду.

        На вимогу інвестора для контролю над витратою коштів, а також на вимогу банків при оформленні кредитів і контролю над виданими коштами.